Майбутні вчителі проходитимуть педагогічну інтернатуру: МОН підготувало проєкт до обговорення

Строк педагогічної інтернатури становить один рік.

 

Локдауну у грудні не буде, його можуть запровадити на початку січня, - Денис Шмигаль

Локдану в Україні у грудні-місяці не буде, натомість його можуть запровадити у перших числах січня. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді:

У грудні ми не плануємо, окрім наявних сьогодні обмежень, що стосуються помаранчевої зони, посилювати інші карантинні заходи. Можемо прогнозувати, що медична система витримає. Сьогодні міністр охорони здоров'я про це повідомляв. Якщо говорити про запровадження жорсткіших заходів, то очевидно, що якщо буде погіршення ситуації, том ми можемо підняти це питання на початку січня.

За словами Міністра охорони здоров’я Максима Степанова, з січня і протягом лютого в Україні очікується пік захворюваності на грип, тож жорсткий карантин – якщо його запровадять, – повинен тривати протягом трьох тижнів.

Ми пропонуємо і будемо пропонувати це уряду України, скажімо так, плановий жорсткий карантин з максимальними обмеженнями, починаючи з перших чисел січня, – зазначив Степанов.

Крім того, в умовах локдауну уряд не планує зупиняти роботу транспорту. Більш конкретну інформацію Кабмін має намір оприлюднити на своєму засіданні у наступну середу.

Нагадаємо, що уряд скасував карантин вихідного дня і натомість ввів «помаранчевий рівень» епідеміологічної небезпеки в Україні. У цей період дитячі садочки та 1-4 класи закладів загальної середньої освіти працюватимуть у звичайному режимі, з дотриманням усіх норм карантинних обмежень.  

 

Через пандемію випускників можуть звільнити від ДПА у формі ЗНО

ВУкраїнському центрі оцінювання якості освіти розробили декілька моделей проведення ЗНО у 2021 році. Залежно від перебігу епідеміологічної ситуації, випускників, які 2021 року завершують здобуття повної загальної середньої освіти, можуть звільнити від обов'язкової державної підсумкової атестації у формі ЗНО.

Про це Валерій Бойко, в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти, повідомив у коментарі Освіта.ua.

За його словами, наразі в Центрі якості освіти визначили пріоритетною таку модель, за якої ДПА для випускників 2021 року, відбуватиметься за вибором – або у закладі освіти (письмова чи усна форма, зокрема з використанням дистанційних технологій), або у формі ЗНО.

Для осіб, які планують вступати до закладів вищої освіти, ЗНО проводитиметься у встановлені терміни, відповідно до визначених регламентів проведення тестування, – додав Бойко.

У разі ухвалення зазначеної моделі, випускники, які виявлять бажання скласти ДПА в закладі освіти, мають подати відповідну заяву до свого закладу. Втім, результати ДПА при цьому будуть встановлені всім випускникам, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, зазначив в.о. директора УЦОЯО.

Кількість учасників ЗНО з кожного предмета у разі вибору зазначеної моделі зменшиться, а отже і загальна кількість тестувань теж зменшиться. Така ситуація пов‘язана з тим, що значна частина учасників тестування з-поміж учнів закладів вищої освіти й переважна більшість з-поміж учнів закладів професійної освіти реєструється для участі в ЗНО виключно з метою проходження ДПА, – підкреслив Валерій Бойко.

Він додав, що відповідно до чинного законодавства, проходження ДПА за рівень повної загальної середньої освіти з української мови, математики та інших предметів має обов’язково здійснюватися у формі ЗНО, окрім випадків, визначених законодавством.

У зв’язку з цим, в разі вибору такої моделі проведення ЗНО-2021, Верховна Рада має ухвалити відповідні законодавчі зміни, які унормують можливість проведення у 2021 році ДПА за рівень повної загальної середньої освіти не лише у формі ЗНО, – наголосив в.о. директора УЦОЯО.

Нагадаємо, Міністерство освіти й науки розглядає 4 сценарії проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році.

 

Українські школи, які перейдуть на ведення електронних журналів, уже найближчим часом зможуть відмовитися від їх дублювання в паперовій формі. Про це повідомляє Міносвіти.

За інформацією освітнього відомства, для можливої відмови шкіл від паперових журналів будуть підготовані відповідні зміни до низки нормативно-правових документів.

У Міносвіти повідомляють, що відомство вже розпочало проєкт з пілотування безкоштовного програмного забезпечення для створення та ведення шкільних електронних журналів і щоденників. У випробуванні нових е-додатків візьмуть участь щонайменше два-три заклади з кожної області.

Тестування триватиме з 5 до 16 жовтня. Усі отримані від учителів та адміністрацій шкіл зауваження будуть опрацьовані та враховані під час налаштування системи. Після завершення цього етапу державні е-журнали та е-щоденники стануть доступними всім українським школам на безоплатній основі.

Також очікується, що переваги широкого застосування електронних щоденників зможуть відчути й батьки, які в режимі онлайн бачитимуть інформацію про присутність дитини на навчанні, рівень її успішності, коментарі вчителів тощо.

У разі переведення учнів на дистанційне навчання е-щоденники теж стануть у пригоді. Через них учні зможуть отримувати завдання та слідкувати за змінами, що відбуваються у школі.

«Нове програмне забезпечення розроблене на базі державної модульної системи АІКОМ, яка відома багатьом освітянам як інструмент зі збору освітньої статистики. Система має доволі зручний та зрозумілий для освітян інтерфейс. Ті школи, які перейдуть на ведення електронних журналів, зможуть найближчим часом відмовитися від їх дублювання в паперовому вигляді. Для цього МОН готує відповідні зміни до низки нормативно-правових документів», — наголошують у Міністерстві освіти і науки.

За словами заступника міністра освіти Артура Селецького, це дасть змогу прибрати зайве навантаження на вчителів.

Також у МОН розраховують, що в майбутньому, завдяки широкому застосуванню електронних журналів, коли учень змінюватиме школу, вся інформація про його успішність, здобутки тощо прямуватиме за ним до нового навчального закладу.

Автор: Освіторія

 

Про основні новації зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року розповіли в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Як передає osvita.ua, учасники матимуть право скласти тести максимум з 5 навчальних предметів зі списку:

• українська мова;
• українська мова і література;
• історія України;
• математика;
• біологія;
• географія;
• фізика;
• хімія;
• англійська мова;
• іспанська мова;
• німецька мова;
• французька мова.

Обов’язковою для випускників буде державна підсумкова атестація для у формі ЗНО з чотирьох предметів:

• українська мова (усі завдання сертифікаційної роботи) або українська мова і література (субтест «Атестаційні завдання»);
• математика (перелік завдань залежить від рівня, на якому здобувач освіти вивчав цей навчальний предмет);
• історія України (субтест «Період ХХ – початок ХХІ століття») або одна з іноземних мов (перелік завдань залежить від рівня, на якому здобувач освіти вивчав цей навчальний предмет);
• один з навчальних предметів (історія України, біологія, географія, фізика, хімія, іноземні мови).

Оцінку за ДПА з математики визначать залежно від рівня, на якому учні вивчали цей навчальний предмет: стандарт чи профільний.

У 2021 році випускники загальної середньої освіти,  а також ті, хто планує вступати до вишів, зможуть самостійно вибирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: окремо з української мови чи з української мови та літератури.

Фото: https://www.freepik.com/ 
Джерело