Скасування ДПА не врятує систему загальної середньої освіти від деградації, – Ігор Лікарчук

На днях Міністерство освіти і науки повідомило про те, що учнів, які завершують здобуття початкової (4-ті класи) та базової загальної середньої освіти (9-ті класи) у 2020–2021 навчальному році, буде звільнено від проходження державної підсумкової атестації.

Таке рішення #МОН по-різному сприйняли усі учасники освітнього процесу. Відповідно, знайшлися як прибічники, так і опоненти.

У лавах прибічників рішення МОНу опинився й ексочільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. На своїй фейсбук-сторінці він написав, що скасування ДПА у 4-х та 9-х класах повністю підтримує.

 

П’ять стратегій, які допоможуть навчити школярів критично мислити

Пропонуємо п’ять прийомів для напрацювання навичок спостережливості та критичного мислення, вони допоможуть зробити мислення школярів більш гнучким, а розум проникливим.

Навчіть учнів шукати взаємозв'язки

Запам'ятовування змісту параграфу – лише перший крок до успішного навчання. Для розуміння матеріалу цього недостатньо, потрібне переосмислення: згадати вже відому інформацію, пов'язати її з темою вивчення та зрозуміти причинно-наслідкові зв'язки.

Використання прийому Toyota дозволить привчити школярів замислюватись і шукати першопричини та взаємозв'язки між подіями, явищами та процесами. Мотивуйте учнів знаходити відповіді у додаткових джерелах інформації, проводити паралелі з іншими навчальними дисциплінами, актуалізуючі знання. Це допоможе школярам побачити предмет, що вивчається, більш масштабно та багатогранно.

Ставте правильні запитання

Запитання, сформовані певним чином, можуть наштовхнути учнів на відповідний хід думок. Намагайтесь ставити запитання таким чином, щоб мотивувати школярів до відкритого діалогу та активного обміну ідей. Це дозволить навчити дітей формувати та аргументовано доводити свою думку, а також виважено реагувати на контраргументи.

Проводьте командні змагання та дискусії у класі, у процесі яких необхідно вирішити певне завдання нестандартним чином – створюйте умови для того, щоб учні могли обговорювати та ділитися своїми ідеями щодо розв'язання певної проблемної ситуації. Отже, перш ніж озвучити певну думку, кожному з учнів необхідно проаналізувати інформацію, критично оцінити та раціонально виділити її переваги та недоліки.

Створіть умови для трансформації знань у досвід

Практичне застосування – найкращий варіант ефективного навчання. Однак, на жаль, більшість змісту шкільної програми пересичена навчальною теорією, а ось на практичні завдання частіше не вистачає або часу, або матеріальної бази, або ентузіазму вчителя. Все це призводить до поверхневих знань учнів. У такому випадку теорія швидко забувається, адже школярі не усвідомлюють практичну цінність здобутих знань.

Створюйте якомога більше ситуацій для перевірки знань учнів у реальних життєвих ситуаціях. Під час практичних занять учні мають можливість осягнути практичну цінність певних знань, тому такий формат значно ефективніший за звичайне заучування тексту підручника.

Заохочуйте експериментування та самостійний пошук оригінальних способів рішень

Шкільна програма, наприклад, з точних дисциплін, передбачає, як правило, один-максимум два варіанти, якими можна скористатися для розв'язання задач. Однак насправді їх значно більше!

Час від часу практикуйте завдання, в яких учні мають подумати та запропонувати інший спосіб для їхнього розв'язання, відмінний від програмного. Після цього обов'язково необхідно обґрунтувати свою позицію, чому саме була обрана така стратегія.

Такий формат навчання дозволяє кожному активно включитись в навчальний процес та, критично переосмислюючи набуті знання, проявити креативність при вирішенні поставлених завдань.

Заохочуйте рефлексивне мислення

Сучасні школярі щодня отримують надзвичайну кількість різноманітної інформації, тому головна мета – навчитися її фільтрувати, розрізняючи важливі відомості від інформаційного непотребу і фейків.

Навчання відбувається щомиті, не лише під час уроків, тому звертайте увагу школярів, що вони мають усвідомлено ставитись до будь-якої інформації. Продукуйте усвідомлене навчання. Спонукайте учнів замислюватись про те, де знадобляться отримані відомості у повсякденному житті, як їх найефективніше використати та як пов'язані між собою набуті знання із вже наявним досвідом.

Більше про прийоми рефлексії читайте у наших окремих матеріалах:

• Навчальний прийом «Шість капелюхів»

• 7 прийомів рефлексії з учнями початкових класів

• 8 прийомів для рефлексії освітнього процесу

Критичне мислення – життєво необхідна навичка, що дозволяє аналізувати факти та приймати виважені рішення під час вирішення будь-яких завдань.

У цей святковий день – 8 березня – хочеться привітати всіх вас з гарним і єдиним святом, що відзначається у всьому світі, з жіночим днем. Весна в цей день особливо прекрасна, природа особливо гарна, сонце найяскравіше і небо найчистіше, а на душі тепло від ваших поглядів і зворушливих посмішок. Так нехай і ваші обличчя в цей день залишаться найщасливішими на всій земній кулі, найсвітлішими і радісними. Щастя вам і кохання, чоловічої підтримки й турботи!

                          

 

 Вигорання вчителів під час карантину: учасниці освітнього процесу діляться практичними порадами

Психологічне вигорання – це хвороба ще 20 століття, яку американські психіатри дослідили у 1974 році. До неї найбільше причетні ті професії, які працюють з людьми, зокрема вчителі. Саме вони одні з тих, хто найбільше відчуває, коли вкладений ресурс не відповідає очікуваному результату проробленої роботи. Так у колаборації з емоціями інших людей педагоги отримують константний стрес. Особливо незахищено і неадаптовано вчителі відчули себе під час карантину. Як запобігти їхньому психологічному вигоранню на роботі та які системи заходів варто впровадити школам, щоб зберегти професійне здоров’я педагогів?

На ці запитання відповіли директорка Житомирської спеціальної школи Світлана Лесик та психологиня Катерина Глушенко під час онлайн-сесії на тему «Протидія професійному вигоранню вчителів під час карантину».

Усі учасники освітнього процесу не були готові до нових ролей.

Не було чіткого інструментарію, законодавчої бази, часу на підготовку. Потрібно було швидко приймати рішення і організувати дистанційно свою діяльність. Одним словом – перебудуватися, – підкреслила Світлана Лесик.

Спікерка додала, що разом з психологом закладу, який вона очолює, проведено дослідження стану емоційного вигорання вчителів до карантину і під час пандемії. Показник виріс втричі. Так, як відповідальність за професійне здоров’я педагогів в основному лежить на управлінцях #ЗЗСО, директорка організувала зі своїми заступниками комплексну систему заходів для відновлення індивідуального внутрішнього ресурсу кожного вчителя. 

Керівниця зробила акцент на тому, що створила сприятливий мікроклімат в колективі, згуртувавши усіх його членів в єдиний злагоджений механізм.Коли почався карантин, першими кроками були:

• Флешмоби, у яких педагоги відкрилися зовсім з іншого боку для батьків та дітей.

• Методична підтримка у побудові навчального онлайн-процесу.

• Індивідуальні консультації, які підсилили сильні сторони кожного вчителя, максимально мінімізувавши критичне ставлення до себе, переключивши педагога на те, в чому він кращий. 

Лесик підсумувала:

Організувавши комунікацію на засадах партнерства, а не конкуренції, кожен педагог відчув єдність і спільність інтересів колективу і школи, в якій він працює, з його особистими. 

Своєю думкою щодо профілактики вигорання поділилася й психологиня Катерина Глушенко:

У вигорання є три стадії. Перша, зазвичай, непомітна. Вчитель може списувати її на втому. Дослідження стану емоційного вигорання педагога в першу чергу орієнтуються на такий момент як порушення балансу між своїм особистим життям і своїми потребами в бік роботи без відновлення особистих ресурсів.

Спікерка додала, що особисто стикалася з тим, коли освітній процес перед монітором не закінчувався навіть на перерві. У такий спосіб учні та вчителі не давали собі відпочити, переключившись наприклад на фізичну активність, таку як своєчасна прогулянка, регулярний прийом їжі тощо. Профілактика вигорання якраз і має на меті виховання дотримання такої дисципліни, як стабільної звички.

За словами Глушенко, питанням, яке також важливо порушити, є дозування та нормування комунікації  між «вчителем-учнем» та «вчителем-батьками». Онлайн пропонує нам нові правила етикету міжособистісної взаємодії. Структурувати баланс чи не найважливіше у профілактиці вигорання, чітко вибудувавши рамки та режимні моменти.

 

Портрет сучасного вчителя: МОН опублікувало результати інтернет-опитування серед учасників освітнього процесу 

Анкетування показало, що батьки сприймають вчителя, як людину, яка виховує дітей, а педагоги – як фахівця, що дає школярам знання.

Досить часто батьки плутають основні задачі вчителів і вважають, що на першому місці серед основних функцій педагога повинен бути процес виховання. До школи діти йдуть з основною метою – отримати знання, про що батьки забувають. Звісно, процес навчання й виховання повинен бути взаємопов'язаним, але ставити виховання наперед не варто, адже вчитель повинен навчати, а не виховувати.

Саме тому, аби зрозуміти, якими основними компетентностями повинен володіти вчитель, Міністерство освіти і науки України у межах національної кампанії «Класний вчитель» провело опитування для вчителів та батьків учнів щодо того, яким повинен бути сучасний педагог.

Мета опитування – зрозуміти, чого батьки очікують від учителів, якими компетентностями та якостями вони мають володіти та в якій мірі педагоги впливають на впровадження нових стандартів навчання.

Результати опитування показали, що здебільшого думки обох сторін освітнього процесу збігаються, проте є відмінність в тому, що батьки сприймають вчителя, як людину, яка виховує їхніх дітей, а самі педагоги вважають своєю головною функцією – дати дітям знання.

 

Майбутні вчителі проходитимуть педагогічну інтернатуру: МОН підготувало проєкт до обговорення

Строк педагогічної інтернатури становить один рік.

 

Локдауну у грудні не буде, його можуть запровадити на початку січня, - Денис Шмигаль

Локдану в Україні у грудні-місяці не буде, натомість його можуть запровадити у перших числах січня. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді:

У грудні ми не плануємо, окрім наявних сьогодні обмежень, що стосуються помаранчевої зони, посилювати інші карантинні заходи. Можемо прогнозувати, що медична система витримає. Сьогодні міністр охорони здоров'я про це повідомляв. Якщо говорити про запровадження жорсткіших заходів, то очевидно, що якщо буде погіршення ситуації, том ми можемо підняти це питання на початку січня.

За словами Міністра охорони здоров’я Максима Степанова, з січня і протягом лютого в Україні очікується пік захворюваності на грип, тож жорсткий карантин – якщо його запровадять, – повинен тривати протягом трьох тижнів.

Ми пропонуємо і будемо пропонувати це уряду України, скажімо так, плановий жорсткий карантин з максимальними обмеженнями, починаючи з перших чисел січня, – зазначив Степанов.

Крім того, в умовах локдауну уряд не планує зупиняти роботу транспорту. Більш конкретну інформацію Кабмін має намір оприлюднити на своєму засіданні у наступну середу.

Нагадаємо, що уряд скасував карантин вихідного дня і натомість ввів «помаранчевий рівень» епідеміологічної небезпеки в Україні. У цей період дитячі садочки та 1-4 класи закладів загальної середньої освіти працюватимуть у звичайному режимі, з дотриманням усіх норм карантинних обмежень.  

 

Через пандемію випускників можуть звільнити від ДПА у формі ЗНО

ВУкраїнському центрі оцінювання якості освіти розробили декілька моделей проведення ЗНО у 2021 році. Залежно від перебігу епідеміологічної ситуації, випускників, які 2021 року завершують здобуття повної загальної середньої освіти, можуть звільнити від обов'язкової державної підсумкової атестації у формі ЗНО.

Про це Валерій Бойко, в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти, повідомив у коментарі Освіта.ua.

За його словами, наразі в Центрі якості освіти визначили пріоритетною таку модель, за якої ДПА для випускників 2021 року, відбуватиметься за вибором – або у закладі освіти (письмова чи усна форма, зокрема з використанням дистанційних технологій), або у формі ЗНО.

Для осіб, які планують вступати до закладів вищої освіти, ЗНО проводитиметься у встановлені терміни, відповідно до визначених регламентів проведення тестування, – додав Бойко.

У разі ухвалення зазначеної моделі, випускники, які виявлять бажання скласти ДПА в закладі освіти, мають подати відповідну заяву до свого закладу. Втім, результати ДПА при цьому будуть встановлені всім випускникам, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти, зазначив в.о. директора УЦОЯО.

Кількість учасників ЗНО з кожного предмета у разі вибору зазначеної моделі зменшиться, а отже і загальна кількість тестувань теж зменшиться. Така ситуація пов‘язана з тим, що значна частина учасників тестування з-поміж учнів закладів вищої освіти й переважна більшість з-поміж учнів закладів професійної освіти реєструється для участі в ЗНО виключно з метою проходження ДПА, – підкреслив Валерій Бойко.

Він додав, що відповідно до чинного законодавства, проходження ДПА за рівень повної загальної середньої освіти з української мови, математики та інших предметів має обов’язково здійснюватися у формі ЗНО, окрім випадків, визначених законодавством.

У зв’язку з цим, в разі вибору такої моделі проведення ЗНО-2021, Верховна Рада має ухвалити відповідні законодавчі зміни, які унормують можливість проведення у 2021 році ДПА за рівень повної загальної середньої освіти не лише у формі ЗНО, – наголосив в.о. директора УЦОЯО.

Нагадаємо, Міністерство освіти й науки розглядає 4 сценарії проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році.

 

Українські школи, які перейдуть на ведення електронних журналів, уже найближчим часом зможуть відмовитися від їх дублювання в паперовій формі. Про це повідомляє Міносвіти.

За інформацією освітнього відомства, для можливої відмови шкіл від паперових журналів будуть підготовані відповідні зміни до низки нормативно-правових документів.

У Міносвіти повідомляють, що відомство вже розпочало проєкт з пілотування безкоштовного програмного забезпечення для створення та ведення шкільних електронних журналів і щоденників. У випробуванні нових е-додатків візьмуть участь щонайменше два-три заклади з кожної області.

Тестування триватиме з 5 до 16 жовтня. Усі отримані від учителів та адміністрацій шкіл зауваження будуть опрацьовані та враховані під час налаштування системи. Після завершення цього етапу державні е-журнали та е-щоденники стануть доступними всім українським школам на безоплатній основі.

Також очікується, що переваги широкого застосування електронних щоденників зможуть відчути й батьки, які в режимі онлайн бачитимуть інформацію про присутність дитини на навчанні, рівень її успішності, коментарі вчителів тощо.

У разі переведення учнів на дистанційне навчання е-щоденники теж стануть у пригоді. Через них учні зможуть отримувати завдання та слідкувати за змінами, що відбуваються у школі.

«Нове програмне забезпечення розроблене на базі державної модульної системи АІКОМ, яка відома багатьом освітянам як інструмент зі збору освітньої статистики. Система має доволі зручний та зрозумілий для освітян інтерфейс. Ті школи, які перейдуть на ведення електронних журналів, зможуть найближчим часом відмовитися від їх дублювання в паперовому вигляді. Для цього МОН готує відповідні зміни до низки нормативно-правових документів», — наголошують у Міністерстві освіти і науки.

За словами заступника міністра освіти Артура Селецького, це дасть змогу прибрати зайве навантаження на вчителів.

Також у МОН розраховують, що в майбутньому, завдяки широкому застосуванню електронних журналів, коли учень змінюватиме школу, вся інформація про його успішність, здобутки тощо прямуватиме за ним до нового навчального закладу.

Автор: Освіторія

 

Про основні новації зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року розповіли в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Як передає osvita.ua, учасники матимуть право скласти тести максимум з 5 навчальних предметів зі списку:

• українська мова;
• українська мова і література;
• історія України;
• математика;
• біологія;
• географія;
• фізика;
• хімія;
• англійська мова;
• іспанська мова;
• німецька мова;
• французька мова.

Обов’язковою для випускників буде державна підсумкова атестація для у формі ЗНО з чотирьох предметів:

• українська мова (усі завдання сертифікаційної роботи) або українська мова і література (субтест «Атестаційні завдання»);
• математика (перелік завдань залежить від рівня, на якому здобувач освіти вивчав цей навчальний предмет);
• історія України (субтест «Період ХХ – початок ХХІ століття») або одна з іноземних мов (перелік завдань залежить від рівня, на якому здобувач освіти вивчав цей навчальний предмет);
• один з навчальних предметів (історія України, біологія, географія, фізика, хімія, іноземні мови).

Оцінку за ДПА з математики визначать залежно від рівня, на якому учні вивчали цей навчальний предмет: стандарт чи профільний.

У 2021 році випускники загальної середньої освіти,  а також ті, хто планує вступати до вишів, зможуть самостійно вибирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО: окремо з української мови чи з української мови та літератури.

Фото: https://www.freepik.com/ 
Джерело